Автор: Гриценко Іван
Тихе вечірнє світло повільно опускалося над районом, забарвлюючи хмари у ніжний помаранч, що обіцяв спокійну ніч.

Бери до мами, кохана моя і скажи, що не смакує, сказала Тітка Оленка, жінка з села, що стояла в кутку

Господи, пробач його. Ви дружина покійного? сказав священник, підходячи до гробу. У мене є важливе слово

Я прокинувся від тихого схлипання матері. Підійшов до її ліжка: Мамо, болить? Матвійку, принеси води!

Після Нового року Люда, куди ти йдеш? здивовано запитав чоловік, побачивши, що дружина готується лягти.

**Барон: Відродження вязкого серця**Барон не міг точно згадати, коли все це почалося. Можливо, бо для

Пане, прошу, не сердьтеся на мене а чи не поділитеся зі мною одним з тих чудових бубликів? спитала боязка

Мама кликала, щоб ти свої рахунки сама сплачувала, крикнув Ігор. Надія стояла перед дзеркалом у спальні

Зимою Валентина вирішила продати хатину і переїхати до сина. Онука і син давно кликали її до себе, проте

Тітка Рита Мені 47. Я простий жінкасірка, зовсім не красуня, без вигинаних форм. Самотня. Не вийшла заміж








