Автор: Гриценко Іван
Дорогий щоденнику, 12те число, і у Оле́скиї (це ж її прізвисько, бо вона така ж, як весняна квітка, що

Дорогий щоденнику, Сьогодні знову згадала, як я, Вікторія Кузьмінська, завжди вважала себе котом, попри

Зоряна і її нове щастя: кохання після важкого вибору Зоряна була коханкою. Шлюха йому так і не вдалась

Відчуваєте, що тут не радіють, що знову треба кудись йти, шукати новий притулок і їжу а лапи вже не витримують

Тиміш відчинив двері і ввіршувався в квартиру. Не пролунав звичний крик: «Мамо, я вдома!». Оленка здивувалась

«Бабусю, треба би Вам перейти в інший підрозділ», хихотіли молоді колеги, коли побачили нову співробітницю.

Мене звати Ярина. Коли я вперше її побачила, мені було двадцять два, а на плечах важка хмара.

Знову для них конверт, а нам лише скляна баночка квашеної огірки? думаю, глянувши на стіл у кухні тещі.

Непотрібна. Оповідання. Про те, що її батько жив, Дана дізналася, коли захворіла. Вже давно вона почувала

У салоні бізнескласу панувала напруга. Пасажири кидали ворожі погляди на стареньку, яка лише сіла на







