Автор: Гриценко Іван
Дозволяють собі думати, що мені неймовірно пощастило в житті. Наталка ненавиділа своє ім’я, а ще більше

Не покину тебе, не бійся Христина вперше вдягла яскраву літню сукню, ледве підфарбувала тонкі губи й

Ще кілометрів сто залишалося їхати, коли фари висвітили червоне авто з піднятим капотом на узбіччі.

Щодня о пів на п’яту ранку Катерина Петренко приходила до пекарні «Золотий Колос», затишної крамнички

Я завжди була дівчиною, яка більше ховається в тіні, ніж світиться. Вчителі казали про мене: “

Однієї бурхливої ночі в січні 1991 року вітер вив у засніжених пагорбах Верховинця, невеликого гірського

Чотирнадцять років тому, холодного зимового вечора, молода жінка на ім’я Оксана Коваль швидко йшла вулицею

Вікна кав’ярні запотіли від гарячого чаю, коли Ярина побачила її – ту саму дівчину, яку не бачила роками.

Маленька лікарняна палата занурилась у напівтемряву. Приглушене світло від настільної лампи ледь вирізало

**Щастя в долонях** Оксана дивилася на себе у дзеркало: видовжене обличчя, великий гострий ніс, тонкі










