Гриценко Іван

Я НЕ МОГЛА СПЛАТИТИ РАХУНОК ЗА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДОНЬКИ — ТОДІ НЕЗНАЙОМЕЦЬ ЗРОБИВ ЩОСЬ НЕЙМОВІРНЕ Я сиділа

Ой, коли чоловік поїхав, а свекруха нагрянула в гости без попередження… Ненавиджу пізні дзвінки.

У невеликій лікарняній палаті панував напівтемрява. Легке світло від настільної лампи ледь вихоплювало

“У тебе все гаразд? Олесю, відчини!” — Наталля сильніше застукала кулаками у двері ванної

Ти чудовисько, мамо! Таких як ти не можна мати дітей… Після школи Оксана поїхала з невеликого провінційного

Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи залиті водою ями, інколи навіть виїжджав

**Цуцик** Мишко з мамою жили удвох. Батько в Мишка, звісно, був, та тільки вони йому були непотрібні.

— Оленко, ти вже йдеш додому? — подруга Марічка нетерпляче постукала манікюреними нігтиками по столу.

Знаєш, як він дивиться на тебе? З любов’ю й захопленням, — вимовила задоволена собою донька.

«Залишила мені донечку?» – від жахливої здогадки Марію кинуло в жар. «Ні, цього не може бути.