Автор: Гриценко Іван
Сьогоднішній день змінив усе. “Я не знав про її існування до сьогодні. Не ж до дитбудинку ж її

Дворник нашого двору Сьогодні записав у щоденник цю історію… Оксана йшла додому в ранніх осінніх сутінках.

**Серцебиття** — Ярославе Олеговичу, не треба їхати самому до нашого філіалу. Нехай Оксана везе документи

Олег сидів у темній кімнаті, прислухаючись до нічних звуків. Під вікнами зупинилася машина, м’яко хлопнули

— Не вдавайся в дурість. Де мати сховала перстень? Чи це ти його взяла? Говори! — Павло болісно стиснув

**Помста** Роман завжди був тихим і розумним хлопчиком. Батьки нічого не шкодували для своєї єдиної дитини

Подорож до моря П’ятдесят дев’ятирічний Богдан Васильович Шевченко залишився удівцем. Донька після похорону

**Мамо, не їдь** Після вечері мама сіла поруч і обіймала семирічного Богданка за плечі. Він здригнувся.

**Поїзд у нове життя** Оля прокинулася й прислухалася. По тиші в квартирі зрозуміла, що Олега немає дома.

О котах, чоловіках та тюльпанах… «Уявите, на вулиці дощ іде!» – промовила Оля, стоячи біля вікна










