Автор: Гриценко Іван
Такси гуло по мокрій від осіннього дощу дорозі. Літній водій неспішно їхав знайомими вуличками міста

— Віддай! Не треба! Йому ж боляче! — Олеся, захлипаючи від сліз, лупила хлопця, який вирвав у неї кошеня.

Кухню наповнив гострий аромат юшки, яку мішала Марія Іванівна, важко дихаючи та похрюкуючи.

Аромат свіжозвареної кави та теплих булочок заповнив кухню, немов заспокійливе замовляння. Десять років

Ой, слухай, була собі історія про двох подружок… Ну, точніше, вони вважали себе подругами, так

**Щоденниковий запис** Після розставання з чоловіком Оксана довго збирала докупи своє серце.

Переїзд у нову хату – справа не з легких. Хто ж про це не знає… Ось і Оксана з чоловіком, нарешті

Коли діти виросли, а вона вийшла на пенсію, то й зникла з хати! Уяви лиш! — скаржився сівий дідусь у

– Здається, вже Олег Іванович почав старіти, – промовила Оксана до чоловіка, займаючись приготуванням олів’є.

Олена летіла до свого коханого, немов на крилах щастя. Нарешті її син закінчив школу й вступив до університету.










