Гриценко Іван

Перший зимовий день розпочався не найкращим чином. Соломії треба було йти на роботу, а за вікном — відразлива погода.

ОЛЕСЯ Ярослав вийшов із під’їзду та швидко пішов у бік крамниці. Він поспішав встигнути до закриття

Оце як почалася історія, що в липні трапилася. Відома мені дівчина Оксана сушила на підвіконні дитячі

За вікном миготіли вогні машин, прохожі поспішали своїми справами, а Данило лишався наодинці зі своїми думками.

Сьогодні я вирішила — завтра скажу йому все. Олег сидів у кріслі, опустивши очі до підлоги.

Марія Степанівна сиділа у гойдалці, тримаючи в руках в’язання. Поруч, на старому дивані, мирно спав онук.

—Дівчата, признавайтесь, хто з вас Олеся? — дівчина з хитрим поглядом окинула нас із подругою.

Останній дзвінок Оксана стискала в долонях результати аналізів. Папір уже вкрився вологою від її поту.

Олена ходила по хаті туди-сюди, ніде не знаходячи собі місця. Вже кільтий день поспіль Тарас приходив

– Алло, Олю, не можу долго говорити, тут Андрія б’ють, – ці слова впали як грім серед ясного неба.