Гриценко Іван

Ось життя Коли автобус зупинився посеред оживленої вулиці, пасажири міцніше вчепилися в поручні.

Спочатку зникли рукавички. Потім — пучок ключів. Пізніше — старий шарф. Все це можна було списати на

Зал, де всі досі чекають Я запізнився на свою електричку. Не через затримку — просто зволікав.

На сходових пахло тушкованою капустою та старими дротами. Цей знайомий вечірній аромат пробирався крізь

З самого ранку в квартирі стояла не просто тиша — вона була напруженою, густою, ніби перед грозищею.

Давним-давним вечком, коли вітер з Дніпра ніс холод у самі кістки, Олексій Шевченко сидів на лавці біля

Тіні на кухні Коли Дмитро втретє виявив на кухонному столі шматок грушевого пирога, якого він точно не

Степанов з’явився на заводі на початку зими, з першими морозами. Ніхто не знав, звідки він прийшов.

— Ну, я пішов… Оленко. — Іди. — Я йду, Оленко, чуєш? — Іди, Василю, іди. Лише коли двері за Василем

Ось як історія звучала б, якщо б ми переказали її за українськими реаліями: “В тісноті, та не в