Автор: Гриценко Іван
«Навіщо народжували дітей, якщо тепер вам нема коли ними займатися?» — я не збираюся сидіти з онуками

**Щоденник** Це був звичайний вечір. Я ледве вклала донечку спати, нарешті присіла на хвилину, налила

Це була звичайна субота. Тихий ранок, чайник на плиті, сонце, що ліниво пробивається крізь фіранки.

Мені шістдесят. Я живу сама. Такої старості я точно не очікувала. Мені шістдесят років. Я мати двох дорослих

Мені п’ятдесят шість, і я щаслива у своєму стані. Після розлучення з чоловіком я зрозуміла: моя гармонія

Коли моя свекруха дізналася, що ми збираємося купувати квартиру, вона відвела сина на розмову.

«Це не готель!» — брат чоловіка оселився в нас, а я не можу його вигнати Два роки тому ми з чоловіком

У старому будинку на околиці села Вербівка, загубленого серед поліських лісів, пахло пилом та надією.

Коли моя свекруха дізналась, що ми збираємось купувати квартиру, вона відвела сина на розмову.

«Ти що, назавжди вирішила стати дармоїдкою?» — як свекруха довела невістку до сліз Буває, що чужа правда










