Донька, про яку ніхто не повинен був дізнатися Оксана не відчувала провини за те, що просто народилася.

Тимофій помітив хлопчика біля полиці з хлібом у крамниці. Той стояв нерухомо, ніби обирав не палянички

Благородний зрадник — історія однієї ілюзії Ми зустрілися у той час, коли кожне кохання здається долею.

Як ніби порожньо, але означає багато Наталка їхала у тролейбусі №18, що йшов через усі засніжені Харків.

Незакриті вікна Сьогодні вранці я вперше за довгі місяці почула власний голос. Він вирвався хрипло, нерішуче

Юлія вперше за багато місяців почула власний голос. Він пролунав сипло, нерішуче, наче пробився крізь

Дочка, про яку ніхто не повинен був дізнатися Оксана не почувала провини за те, що просто народилася.

Ми чекали на цю зустріч, здається, цілу вічність. Минуло рівно десять років з останнього дзвоника в нашій

“Майже добре — але лише майже” — Знову затримуєшся? — голос Дмитра лунав із трубки так, ніби

Ніби порожньо, але означає багато Оля їхала у трамваї №18, що пробирався крізь засніжений Львів.