Оксана зі свекрухою сиділи на старому ліжку, обидві куталися в теплі светри. Зима, а в хаті піч тільки-но

Наталя Коваль повернулася додому після трьох днів відсутності, втомлена, але щаслива. Вперше за багато

Ось тобі така річ, скоро до нас гості прийдуть, і вам треба кудись піти. Самі ж розумієте, що з вами

Оленка з подругою Марійкою вийшли з університету. Додому йти не хотілося, тож Оленка запропонувала: “

Дівчата, зізнавайтесь, хто з вас Олеся? дівчина подивилася на нас із подругою з хитрістю в очах. Я Олеся. А що?

Наталю Степанівно, я з вашим сином більше не житиму, так і передайте йому, промовила Оксана.

Зірка було одинадцять років, і вона босоніж ходила камяними вуличками Львова. Кожен камінь, кожна защербина

Олена зі своєю свекрухою сиділи на вкритій рядном ліжку. Обидві в теплих светрах, бо хату щойно почали гріти.

Полумя охопило маєток але те, що винесла покоївка, приголомшило всіх. «Пожежа! Кухня горить!

“Він схожий на твого зниклого сина,” прошепотіла моя наречена. І те, що сталося далі, приголомшило