Марія задумно розглядала чудовий букет, який приніс їй кур’єр півгодини тому. Помилки бути не могло —

За кілька днів до мого дня народження я рилась у шафі на горищі. Мій син Марко вже тисячу разів просив

**Щоденниковий запис** Думки плутали в голові, а в серці кипіли ревнощі й образа. За що вони так з нею?

Думки плутали у голові, а в душі кипіли ревнощі та образа. Як вони могли так з нею вчинити?

**Щоденник** Завірюха була жахливою. Дороги замело — ні пройти, ні проїхати. Двері під’їзду не відкрити

Яскравий промінь сонця пробився крізь штору, висвітливши напружені обличчя за обіднім столом, але навіть

Сліпучий промінь сонця пробився крізь штори, висвітлюючи напружені обличчя за обіднім столом, та навіть

«Ой, а ти хто?» — почувся низький чоловічий голос із спальні, коли Оксана відчинила двері своєї квартири.

Я все пам’ятаю той ранок, коли задзвонив телефон. На екрані – номер лікарні. Серце впало ще до того

— Ого, а ти хто? — почувся низький чоловічий голос із спальні, коли Соломія відчинила двері своєї квартири.