19 листопада На дворі було холодно та вітряно. Оля бігла зі школи, щоб не замерзнути. З рота йшов пара

Я вже підходила до дому, коли в сумці задзвонив телефон. Я дістала його та відповіла братові.

У місті сніг уже майже розтаяв, лише на тротуарах залишився пісок, що в’ївся в лід. А на цвинтарі він

Я знепритомніла на сімейному заході, тому що мій чоловік не допомагає з новонародженою, щоб я могла поспати

Колись давно, у давній-давній українській землі… “Ну що, у Олега все гаразд. Виписую в садочок.”

**Щоденник** Ранком у відділення для недавно народивших мам з’явилася лікарка-гінеколог. Вона виглядала

**Щоденниковий запис** Сьогодні прокинувся пізно — спішити нікуди. Сім років на пенсії, доглядати ні за ким.

Холодний вітер вив нічого того зимового вечора, а дощ пробивався крізь мій поношений светр, занурюючись

У місті сніг майже розтаяв, лише на тротуарах залишився пісок, що вївся у лід. А на кладовищі він лежав

Бабця навчила його уроку, який він не забуде ніколи Наша бабця завжди була опорою родини. З теплим серцем