Автомобіль мчав ночію Києвом. У салоні сиділи двоє — чоловік і жінка. Здавалося, це подружжя поспішає

14 червня Сьогодні вийшов із під’їзду, зупинився, зітхнув. Небо було блакитне, як керамічна чашка в Оксаниної мами.

**Щоденниковий запис** “Мені не подобаюся твоїй мамі. Чому? Я ж нічого поганого їй не зробила”

**Щоднівник Олени Іванівни** «Мені здається, що я не подобаюся його мамі. Чому? Я ж нічого поганого їй

Колись, давно вже, сталось таке… Півроку тому пішла у вічність старенька сусідка Оксани. Чоловік її зостався сам.

Олег під’їхав до старої п’ятиповерхівки та припаркувався так, щоб номери не кидалися в очі.

«Швидка» мчала вулицями Києва з увімкненими проблисковими ліхтарями та сиреною. Автомобілі притискалися

Колись думали, що він лише бідний каліка-жебрак! Вона годувала його щодня, віддаючи останнє…

Лінував осінній дощ, а Ганна стояла біля вікна свого маленького, зношеного дому, й сльози змішувалися

Сьогодні притиснувся спиною до шершавої холодної стіни, закрив очі. Здавалося, ноги не носять.