— Оленко, це хто з тобою на фото? Якийсь хлопець у шкірянці! — Віктор Коваль ткнув пальцем у пожовклу

— Ти не заслужила моїх сліз. — Не забувай, Оленко: якби не я, ти й людиною б не стала, — сказала матір

**Щоденниковий запис** Маленька Оля сиділа за кухонним столом, уважно тримаючи тоненький пензлик.

Оселя на краю болота Оксана стояла посеред зарощеного подвір’я, по пояс в лободі й кропиві, дивлячись

**Повідок непорозуміння** — Рома, вставай та виведи Барсіка на прогулянку, я не робот! — Василь Іваничук

*** Щоденник *** Сьогодні востаннє – таке рішення. Сонце заходило за гори за вікном нашої хати в Ірпені

**Брат, про якого мовчали** — Марічко, це хто з тобою на фото? Якийсь пижон у шкірянці! — Юрко Коваль

Одна проти всіх Христина вперше побачила маяк у книжці, коли їй було п’ять. На малюнку височів самітний

Олена прокинулася від запаху смаженої цибулі та дивного дзюрчання. У кімнаті було темно, але за стіною

**Сперше кава, потім ти** Олена мішала вівсянку, коли Сашко увірвався на кухню з очима, що горіли, як