— Я не поїду! — викрикнула Марічка та з силою грюкнула дверима своєї кімнати. — Королева знайшлася!

Олег стояв перед знайомими дверима, не наважуючись подзвонити. У руці мав велику торбу з речами, а в

Ох, слухай, кохана, як то кажуть, не всяка Соломія – Львівська, не всякий Дмитро – Київський.

– Тебе тут немає! – голос Олени дзвенів від люті. – Розумієш? У цій родині тебе вже немає! – Олено, заспокойся

**Щоденниковий запис** Ти знаєш, дитино, як у нас кажуть: не кожна Соломія – Львів’янка, не кожен

Холодно лежить — пектиме сон — Значить цього разу не на кілька днів? Затримаєтесь довше, Соломійко?

Оксана не встигла виплакатися, коли бачила, як Сергій дим палить біля крамниці. Відтак висипала покупки

– Ну цього разу, сподіваюсь, ви не на три дні? Побудете довше? Оленко! Чому мовчиш? – Соне Сергіївно

Галина Іванівна акуратно поправила рукавичками салфетку під шафою з трояндами і знову подивилася на годинник.

Ой, думала ж заміж вийшла… Доки Леся платила за покупки, Тарас стояв осторонь. А коли вона почала їх