Червнева історія Ця історія почалася з того, що дитячі черевики, які моя знайома Олеся сушила на підвіконні

Олена стискала в долоні результати аналізів. Папірцями просочувався піт. У коридорі жіночої консультації

За вікном мерехтіли вогні машин, прохожі поспішали справжніми справами, а Ярослав лишився наодинці зі

Віталій сидів у кріслі, втупившись у підлогу. Голова гула від сварки, а в грудях ще палали спалахи гніву.

Марія ходила туди-сюди по хаті, не знаходячи собі місця. Вже кілька днів поспіль Тарас повертався додому пізно.

—Дівчата, признавайтесь, хто з вас Олеся? — дівчина з хитрим поглядом окинула нас із подругою.

– Алло, Олесю, не можу довго говорити, тут Вітька б’ють, – ці слова пролунали як грім серед ясного неба.

Олеся Григорівна сиділа у колислі, тримаючи в руках в’язання. Поруч, на старенькому дивані, мирно спав онук.

Останній дзвінок Оксана стискала в долонях результати аналізів. Папір уже вкрився вологою від її поту.

Згадала, що люблю От так диво, наші стосунки з чоловіком наче ожили… після ремонту. Я вже думала, що










