Коли Соломія повернулася з крамниці, двері у квартиру були ледве відчинені. Не навстіж — просто ніби

Живів у одному місті чоловік. Звали його Василь Іванович. Жив він, як йому здавалось, гідно.

Останній раз — Уб’ю, зараза! Микола бив кулаками у двері хати, а зібрані люди вмовляли його: —

Ось перероблена історія з українським колоритом: Коли Дмитро повернувся додому у п’ятницю ввечері, у

СЕРЦЕ ЗНОВУ Б’ЯТИСЬ Соломія народила свою Марічку невідомо від кого. Так билося, «посковзнулася» до шлюбу.

Одного разу в місті Житомирі жила собі жінка на ім’я Оксана Іванівна. Життя у неї було, як їй здавалося, гідне.

Ця хатинка відразу мені сподобалась. Невеличка, затишна, меблі всюди радянські, навіть стенка югославська

Двері напіввідкриті Коли Соломія повернулася з базару, двері у квартиру були привідчинені. Не навстіж

Чоловік пішов, але прорахувався Коли Андрій зайшов додому в п’ятницю ввечері, у квартирі пахло смаженою

ГРІХ З ГОРІХ, СЕРЦЕ З ВІДРО —Ну не можна ж у такому віці бісуватись молодими пристрастями! Йому ж сорок