Віянка могої подружки Світлани Вишневої — майстерка слова. Вона яскрава, гостроязична й дотепна.

Гості приїхали раптово, Марія скривилася. Синові рада дуже, а от ця метелиця, що навколо Олежка кружляє

Ми її зненавиділи відразу, як тільки вона переступила поріг нашої хати. Кучерява, висока, худа.

**Щоденниковий запис** Колись я думала, що люблю. Щось таке було у мені, від чого серце билось частіше

Одна жінка кохала чоловіка. Відчувала до нього щось особливе. Він їй дуже подобався. Був привабливим.

Він житиме з нами… Нудливим дзвоником пролунав сигнал, що хтось прийшов. Ганна скинула фартух

Різкий дзвінок проголосив, що хтось прийшов. Оксана зняла фартух, витерла руки й пішла відчиняти.

Холодний вітер різав обличчя, ніби голками, але Борис не відчував морозу. Усередині нього все замерзло

—Мамо, годі вже читати нотації. Ми з Марком планували дитинку років через три… Як мінімум через три!

Морозне повітря різало обличчя, немов би тисяча голок, але Василь не відчував холоду. Його серце перетворилося