Оксана завжди була слухняною дитиною. Вчилася добре, не створювала мамі й бабусі жодних клопотів.

Все не так, як здається Пеляючи перед ранковим обходом, у кабінет увійшла медсестра Олена й шепотом повідомила

— Як це ви не можете? Це ж ваша мати. Ви плакали біля неї в палаті, а тепер не хочете ховати?

— То це все твої ручки, бабусю? — запитала Олена, дивлячись на портрет. Після ссори з чоловіком Олена

Записи з щоденника… Ярослава завжди була слухняною дитиною. Знання давалися їй легко, а мамі з

— Як це не можете? Це ж ваша мати. Ви плакали біля неї в палаті, а тепер не хочете ховати? — Оксана перехопила

Якби ми зустрілися раніше… Марійка прийшла до поліклініки вчасно, взяла у реєстратурі картку й піднялась

— Ми не проґавили час, ми просто довго йшли до свого щастя, — промовила Наталка й притулилась ближче

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї страшної думки у Сашка стиснуло живіт і захотілося плакати.

**”Якби ми зустрілися раніше…”** Сьогодні вранці я знову опинився в тій самій поліклініці.