Боляче пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало — два

Думай, хлопче, думай Олег зупинив авто біля заправки. — Дев’яносто п’ятий, повний бак, — кинув він хлопцеві

Був звичайний вівторок, коли до нас зайшов пан Іван — наш тихий постійний відвідувач. Він завжди сідав

**Щоденниковий запис** Сьогодні я зрозуміла, що помилилась. Марійка не планувала розповідати матері про

Дві ночі та один день Соломія то й діло споглядала на годинник. Час повз із швидкістю равлика, повільно

**Щемить пам’ятати, неможливо забути** Травень розкрив свої теплі обійми, а потім несподівано кинув у

Агов, чи ви чуєте? Хочу лиш розкрити вам очі… Ярослава сиділа за кухонним столом, обмінювалася думками

Дві ночі й один день Оксана то й діло кидала погляд на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко.

Ало, ви слухаєте? Просто хочу вам відкрити очі… Соломія сиділа за кухонним столом і думала, що робити далі.

«БЕЗ ДОМУ І ГОЛОДНА» — напис на картонці, який тримала жінка, яку я прихистила… а потім того ж дня сама