**Фенікс** Оксана увійшла до офісу, ледве помітно кивнула охоронцю й пройшла повз ліфт до сходів.

**Любов до гробу** Я вийшов з магазину, перехопив пакет із продуктами важчою рукою, і попрямував до дому.

**Що ти так дивишся на мене? Ну так, я не хочу дітей. Хіба нам погано удвох?** — запитала Ярослава чоловіка.

Українська доля Як усі дівчата її віку, Оксана мріяла. Після школи хотіла вступити до медінституту, стати лікарем.

Світанок Після смерті батька Олена з чоловіком вирішили продати хатину в селі. Олена чекала дитину, а

— Ми на «ти», — тихо прошептав Дмитро прямо у вухо. Соломія відчула його дихання на скроні.

Остап запізно зрозумів, що стоїть на табуреті з мотузкою в руках, і його наміри можуть бути не так зрозумілі.

У Дмитра була звичайна родина. Мама й тато любили його, як і він їх. У вихідні разом ходили до кіно й

**Запізніле щастя** Дмитро довго блукав незнайомим великим містом, поки не дістався до вокзалу.

Колись у Львові жив хлопець на йм’я Ярослав, але всі знали його як Ярик. Високий, трохи неуклюжий