**«Подумай, як далі житимеш, якщо невинна дитина твого чоловіка Даринка потрапить до дитбудинку…»** Вихідний

Як же болить… Марія розмовляла по телефону, коли до кабінету зазирнув Олег. Наталя, скосила очі

**Другий шанс** На душі у Софії було важко, як завжди після відвідин цвинтаря. У автобусі поруч із нею

**Щоденник прощення** Останнім автобусом Марічка повернулася з міста до села. Цілий день метушилася

Йгор зійшов з потяга, попрощався з провідницею й пішов до старого однорівневого будинку вокзалу.

**Заслужене щастя** Марія прийшла з роботи, переодягнулася і випила чаю. Вечерю готувати ще рано, встигне.

Одного дощового жовтневого вечора… Вечірня служба вже закінчилася. У храмі людей було небагато.

**У золотій клітці** Марійка зайшла у квартиру й почала тихенько роздягатися, аби не розбудити маму.

— Немає свого чоловіка, то на чужого кинулась? Подруга, нічого не скажеш. Щоб твоєї ноги більше не було

— Мам, не виходь за нього, — обережно почала Софійка після вечері. — І де ви житимете? — спитала мама