Небо тихо плакало дрібним дощем, коли люди, сховавшись під парасолями, поспішали вулицями, не звертаючи
Роки самотності: шість років випробування без коханої людини.Марія відчувала себе вкрай втомленою.
Почувши чиїсь кроки, Марічка швидко видалила повідомлення, де було написано, що абонент тужить і чекає
**Роки самотності: шість років випробування без коханої людини.**Оксана відчувала себе страшенно втомленою.
Кінець осені, ранок буднього дня місто ще позіхає, але вже шелестять шини на заміській дорозі.
У давні часи, колись у нашому краї, жили собі Тетяна та Олег, вже десять років як одружені.
Життя, де є простір для тепла, співпереживання та безцінних моментів справжньої людяності. Вона нявкала
Що тут коїться? Куди спішиш? А хто готуватиме їжу? Куди так женеться? Хтось же має приготувати обід!
Що це зараз? Куди йдеш? Хто готуватиме їжу? Куди так спішиш? Хтось же має приготувати обід!
Батько побачив синця під оком доньки та зателефонував життя його зятя було зруйновано. Марійка стояла