**Щоденниковий запис** Сьогодні був ювілей свекрухи. І я зрозуміла одне місця в їхньому житті для мене

” Оце так гості несподівані! гукнув Дмитро Іванович. Можеш іти звідки прийшов! Тату, що з тобою?

Ох, слухай, як свекруха наші вихідні перетворила на каторгу! Якби мені рік тому хтось сказав, що мої

А ну швидше на кухню! гаркнув чоловік до дружини. Та він ще не знав, якою буде розвязка. Олю, ти не бачила

На ювілеї свекрухи для мене не знайшлося місця. Я мовчки розвернулася і пішла, а потім зробила те, що

Колись давно, у старенькій хаті, що стояла в селі під Житомиром, жили собі дід Іван та баба Марія.

Щоденник чоловіка Мені шістдесят, і живу я в Києві. Ніколи не думав, що після двадцяти років спокою минуле

«А ну швидше на кухню!» гримнув чоловік на дружину. Та ще не знав, якою буде розвязка. «Олю, ти не бачила

Дзвінок був різким і неприємним, ніби попереджав про несподіваного гостя. Оксана зняла фартух, витерла

Коли мені виповнилося пятнадцять, мої батьки вирішили, що їм дуже потрібна ще одна дитина. Вся відповідальність