Ти мене просиш бігати з немовлям за два кілометри, щоб купити хліб? І взагалі, я вже не розумію, чи потрібні
13 листопада 2025 року Сьогодні, залишаючись на крок від самого краю вулиці, я знову озирнувся на свій
Ти сама винна у своїй бідності: ніхто не змушував тебе одружитися й мати дітей», сказала моя мама, коли
Тетяна Іванівна сиділа у своєму холодному хатинці, де пахло вологим деревом і недобрим чаєм, давно хтонебудь
Через тиждень назад останнім катером підїхали до нашої дачі сусіди з Київщини. Повернулись вони без свого
Катерина вже другу годину чекає в черзі до баби Ніни. Ця знахарка — остання надія для молодої жінки.
Катерина вже стояла другий час у черзі перед бабусею Ніною. Та ведьма була останньою надією молодої жінки.
28 липня, ніч. Я крокую вулицями Києва, хитаючись після ще однієї горнячки горілки. Куди я йду не важливо.
Верне рішення Вечір прохолодний, за вікном уже жовтень. Олена Сергіївна сидить у улюбленому кріслі біля
Дівчина сиділа на ліжку, притиснувши коліна до грудей, і з роздратуванням кричала: Він мені не потрібен.
Дві грані самотності Марічка стояла перед дзеркалом, притискаючи нижню губу. Пальці нервово поправляли