Звичайно! Ось адаптована історія для української культури: — Зима в невеличкому містечку Калинівка, де

«Це вже занадто!» — Марія відмовилася приймати гостей, які перетворили її квартиру на безкоштовний пансіонат

Я вже три роки як заміжня. Дітей поки нема, хоча думки про материнство давно кружляли в повітрі.

«Ти проміняла моє свято на… собаку?!» — як смерть улюбленця розкрила всю суть стосунків із свекрухою

У засніжених вуличках невеличкого містечка Білогір’я, де вітер виє, ніби оплакує змарнілі надії, не кожній

Біляві двері хати ніколи не відчинялися для зятя: «Нехай приїдеш лише ти інучка» Кожна жінка мечтає зустріти

В темній квартирі на околиці приморського містечка Бережани, де солоний вітер з моря пробирався крізь

Щоденник Ніколи не забуду того вечора. Досі тремтить усе всередині, коли згадую. Готувалася до нього

Щоденник. Кожна жінка мріє зустріти гідного чоловіка, створити міцну родину, народити дітей та знайти щастя.

Ой, начепила я собі на голову… Як далі жити — навіть не знаю. Моя ж рідна сестра виявилася зрадницею.