**Щоденник** Ранок почався, як зазвичай. За вікном ще панувала нічна тиша, лише десь далеко чутно було
Коли я везла вечерю чоловікові для його хворої матері, зателефонувала адвокатка: «Повертайся негайно!
Ввечері, коли я везла вечерю хворій свекрусі, зателефонувала моя адвокатка: “Повертайся негайно!”
Чому ти двері не відчиняєш? Не хочу! І не відчиню. Гості мають попереджати про свої візити, а ще не ритися
**Щастя старої комуналки** Сидимо я за кухонним столом, ковтаючи гіркий чай із мятою, коли почув клацання замка.
Віктор Григорович пильно стежив за Олегом, а той навіть не помічав. Що й казати Віктор стільки років
Що за безлад тут коїться? Дзвони своїм, нехай приїжджають і прибирають! злісно вигукнула Оксана.
Ну що ж, на свято ми тебе з дому виганяти не будемо. Приготуй три спальні мої сестри та племінниця ночуватимуть.
Ось меню, приготуй усе до пятої, не мені ж на кухні стояти у свій ювілей, наказала свекруха, але сильно
«Сьомого липня! Невже таке буває? Просто випадковість. Але ж імя Андрій По-батькові й прізвище інші.