Я ніколи не думав, що одна брехня зруйнує все, у що я вірив. Особливо таку дружбу, як моя з Яриною.

Оксана була коханкою. Їй не пощастило з заміжжям. Досиділа в дівах до тридцяти років, а потім таки вирішила

Давно це було, а й досі згадується. Жив собі у Львові один чоловік — Степан Іванович. Був він завидним

Три роки минули з того дня, як мій син Дмитро привів до нашого дому нову дружину з двома дітьми.

Петро був старим бойгаком. Жив собі та й жив, самотність його не мучила. Працював, як віл у ярмі.

Вероніка Кирилюк була гострою на язик. Що б не траплялося в офісі, вона завжди говорила те, що думала

Мені сімдесят років. Я самотня, як пень у полі. Стала тягарем для власної доньки. — Донечко, приїдь увечері…

Минуло вже три роки. Коли мій син Олесь привів до нашого дому нову дружину — жінку з двома дітьми від

Вероніка Кирилюк була жорсткою у спілкуванні. Скільки її знали колеги, вона завжди різала правду-матку.

«У вас місяць, щоб з’їхати з моєї квартири!» — різко заявила свекруха. А мій чоловік лише мовчки підтвердив її слова.