КАТИЛЯ НА ВІТРУ Катерина Миколаївна зняла латексні рукавички та захисну маску, кинула їх у металевий

Чорнильні сліди на старих листах Лист прийшов у звичайній сірій конверті, без зворотної адреси.

ЯК Я НЕНАВИДІВ ЇЇ… Трохи пом’ятий лист лежав у шухляді її столу — поруч із заявою на звільнення.

Важка рішення. Повернення — Лети, якщо хочеш, — промовив Олег, ставлячи чашку до мийки. Голос його був

З дитинства у нас з мамою було як на каруселі: ранком вона йшла підмітати вулиці нашого району в Івано-Франківську

Зірка серед тінень: як у занедбаній їдальні розкрилася легенда високої кухні Вона увійшла в зал непомітно.

Той осенній день не був болючим — просто нудним. Жінка стояла на зупинці біля старого центрального ринку

“Бракований” батько Скільки себе пам’ятаю, у нас із мамою все йшло по замкнутому колу.

— Оленко, у мене для тебе не дуже гарні новини, — Олексій поклав ложку на тарілку, опустивши очі.

Важке рішення. Повернення — Хочеш — літай, — промовив Олег, ставлячи чашку у мийку. Голос його був рівним