Якби ж знати, що так буде… Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи залите водою ями

**Ненависть** Я вийшов з офісу й автоматично попрямував на паркінг, але згадав, що вчора відвіз машину

**Щенок** Шурик із мамою жили удвох. Батько в нього, звісно, був, та йому вони були непотрібні.

Очікувала ти мене? — Від жахливої думки Марію кинуло в жар. — Ні, цього не може бути. Вона обов’язково

Олег відчинив вікно й виліз на підвіконня. Чорніючий внизу асфальт вабив і лякав одночасно.

“Чекай… що це було?” Я зупинилася на півдорозі до станції, коли ледве чутний звук прорізав тишу.

Краще чекати Оксана закінчила педагогічне училище з червоним дипломом, мріяла вступити до університету.

Усі приїхали на випускний у розкішних авто. Хто на лімузинах, хто на спортивних машинах, які їхні батьки

**Другий шанс** — Оленко, ти додому йдеш? — подруга Марічка нетерплячим рухом постукала наманікюреними

Слухай, ось твій текст, адаптований під українську культуру: Ярослав вийшов з офісу й автоматично попрямував