Шкільна їдальня гула від дитячих голосів, ляскання підносів і шипіння автомата, що уперто відмовлявся

Коли чоловік поїхав, а свекруха нагрянула в гости без попередження Ненавиджу пізніх дзвінків.

“Все добре? Соломійко, відчини.” — Поліна сильніше застукала кулаком у двері ванної.

Хірурги здалися — АЛЕ ЛЮБОВ ПОХИЛОЇ МЕДСЕСТРИ ПОВЕРНУЛА ЇЇ ДО ЖИТТЯ Приглушене світло ліхтаря ледь освітлювало

Завжди було лише двоє нас — я і мій син. Його батько пішов, коли хлопчикові виповнилося лише три роки.

“Ти чудовисько, мамо! Таким як ти не можна мати дітей!” Після школи Олеся виїхала з невеличкого

Ольга розклала кашу по тарілках, намалювала варенням смішну рожицю в тарілку сина. “Чоловіки! Снідати!”

Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи залиті водою ями, інколи навіть виїжджаючи

— З тобою все гаразд? Наталко, відчини! — Соломія сильніше застукала кулаками у двері ванної.

**Щоденниковий запис** Ти ж чудовисько, мамо! Такі як ти не мають права мати дітей. Після школи Олеся