Вечірка без запрошень Ганна Сергіївна приміряла перед дзеркалом третій за вечір наряд, коли з сусідньої

— Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала! — голос Богдана тремтів від обурення. — Як ти могла повірити цій

**Мрія, що стала розлукою** — Що ти там базікаєш, Соломіє! — закричав Борис, розмахував руками.

**Щоденниковий запис** — Ольго Степанівно, як ви могли таке допустити? — обурено кричала сусідка Марія

**Твій номер забутий** — Мамо, ну скільки можна?! — Соломія шпурнула свій телефон на стіл так, що екран

Гості пішли, а образа залишилась — Мамо, ну що ти таке говориш?! — Соломія кинула брудну тарілку в раковину

29 травня 2024 Сьогодні сталося щось знакове. Наша затята сусідська війна закінчилась несподіваним миром.

Записка на холодильнику Ольга Михайлівна прокинулась о пів на сьому, як завжди. За вікном ще темно, але

– Що значить відмовитись від частки? – голос Оксани затремтів. – Ганно Іванівно, це ж спадщина мого чоловіка!

— Що ти мелеш, Оленко! — гаркнув Богдан, розмахував руками. — Куди я подіну свою майстерню?