Увійшов до пекарні з порожнім шлунком і ще порожнішим серцем. Мені було всього вісім, і я не пам’ятав

Ти не уявляєш, як мене вигнали з нашого будинку під ливнем, а я все одно піднялася вище, ніж вони могли

Сніг падав, наче крижані голки, з сірого неба, покриваючи розбиту дорогу товстим шаром. У цій безмежній

Все почалося з дрібниці — з чогось маленького, ніби неважливого. Оксана й не думала, що ця дрібниця розкриє

Ніколи не забуду того дня, коли знайшла плачуче немовля у візку біля дверей сусідки, Олени.

У селі розповідали неправду про дочку, бо було соромно. У вузлику, підготованому на смерть, лежали листи…

Автобус запізнювався вже більше двадцяти хвилин… а холод починав бити до кісток. Ярослав вийшов

Євген Коваль стояв у дверях, його серце билося божевільно, коли він спостерігав за тим, що відбувалося

**Світло у темряві** **Розділ 1: Розрив** —Геть звідси, невдячна! — кричала її мати, штовхаючи Маріанну

Сніг падав як гострі крижані голки з сірого неба, вкриваючи пошарпаний асфальт дороги щораз густішим шаром.