До кого ви? Ганна Іванівна разом з Василем вийшли на ґанок і дивилися на гостю. Я до Ганни Іванівни!

Оленко, але ж там узимку холодно! Пічне опалення, дрова носити треба! Мамо, ти ж селянка, у дитинстві

Ну, ви мене знову в дитячий будинок повернете? Та ж та тітка казала, що ви мене взяли наспіх, бо не знали

« Терпи, донечко! Тепер ти в чужій родині, мусиш поважати їхні звичаї. Вийшла заміж не в гості завітала.

**Щоденниковий запис** Мамо, тато був правий, коли казав, що з тобою щось не так! Тепер і я бачу ти ненормальна.

«Невже ця жінка, схожа на звіра, якого загнали в кут, його мати?» Її слова: «Ти моя помилка молодості»

Ніколи не могла збагнути, звідки в тебе така люта ревнощі. Не розумію. Щодня, відколи ми разом, чую тільки докори.

– Мамо, ти хочеш віддати нашу хату синові брата? А потім до мене прийдеш жити? Та я ж тебе не впущу!
Мам, ти хочеш відписати нашу хату на сина брата? А потім до мене прийдеш? Та я ж тебе не впущу!

Мам, тат, привіт, ви нас кликали, що трапилося? Настя з чоловіком Вітей буквально ввірвалися до батьківської хати.

“Якби ти знала, чим твоя донька у столиці займається, то й імені її не згадувала б. А ти ще й хвалишся










