Ось адаптований текст у вигляді щоденникового запису: Невірую! Просто не вірю! – кричала Марія, розмахувала руками.

Бабуся обирала не нас Лідія Степанівна стояла біля вікна й дивилася, як у дворі граються чужі діти.

Людмила Степанівна стояла біля вікна і споглядала, як у дворі граються чужі діти. Дівчинка з косичками

Жінка сміялась, коли я плакав — Та годі тобі вити, як мала дитина! — Ганна різко відвернулась від плити

— Як ти смієш, Соломіє! Як смієш моє весільне плаття приміряти! — голос Валентини Миколаївни тремтів

— Як ти смієш, Оленко?! Як смієш моє весільне плаття міряти?! — голос Вікторівни тремтів від обурення.

Ой, як жалувала, що прийняла як рідну Марія Іванівна стояла біля вікна на кухні й дивилася, як її чоловік

Ось те щоденниковий запис, адаптований до української культури: Квітень. Розлучилася по-тихому. “

Звичайний день — і розлучення Оксана поставила чайник на плиту й автоматично протерла стільницю, хоч

Одного разу вдома Олена поставила чайник на плиту і мимоволі протерла столик, хоча він був чистим.