— Мамо, тільки не кажи, що забула! — скрикнула Оксана, влітаючи в передпокій і скидаючи з плечей дорогу

Було ясне, сонячне ранок. Дмитро, занурений у пісню, яку грав його навушники, прибирав підлогу на автовокзалі.

“Годі плакати — дій!” — Оленко, ну скільки можна! — лунав із коридору голос сусідки. — Знову сльози?

— Ганно Петрівно, ви зовсім з глузду з’їхали?! — голос завучки Людмили Степанівни різко розтяв тишу методичного кабінету.

Щодня вранці 29-річна Наталка Коваль зав’язувала свій вицвілий блакитний фартух і зустрічала відвідувачів

Олена ніколи не бачила світу, але відчувала його вагу кожним подихом. Народжена сліпою в родині, де так

Він один мене розуміє — Що у нас на обід? — запитав Дмитро, вдихаючи повітря. — Щось готуєш?

У престижному ліцеї «Золотий тополь» у Львові, де статус і зовнішність часто значили більше за доброту

Бідний чоловік купує квиток на автобус матері з трьома дітьми, а наступного дня знаходить біля своїх

“Виклич швидку”, — пролунав чийсь голос у голові, і Дмитро озирнувся навкруги. Цю історію










