Мама занедужала й тимчасово житиме з нами, треба буде за нею доглядати! промовив до мене чоловік, так

Я ж попереджала: без дітей на весіллі! Двері банкетної зали повільно розчинились, і у вестибюль хлинули

Мамо, знайомся, це Дарця, моя наречена, з порогу сказав Ярослав, ніжно обіймаючи за стан розтеряну дівчину.

Ти що, з глузду зїхав? Це ж наш син, а не чужий! Як ти можеш вигнати його з дому? з криком вимовила свекруха

Не дотерпіла Я подаю на розлучення, спокійно сказала Ляля, подаючи чоловікові чай. Точніше, вже подала.

Ти знову запізнилася з роботи? крикнув він, навіть не давши їй нормально зняти мокрі від снігу чоботи.

Забирайся з моєї квартири! сказала мама. Забирайся, зовсім спокійно мовила мати. Оксана криво посміхнулася

Яка ж затишна у вас оселя, братику. Просто заздрю. Ярина провела пальцем по вишитій скатертині, оцінюючи