Перший блин комом Марічка була гарненькою дівчиною двадцяти семи років. У її житті все було, як у пісні

**Дім для Оксани** Я завжди пишався старшим братом і з дитинства наслідував його. За столом їв те саме

— Ключі від своєї квартири я забираю. Ти більше ні копійки не отримаєш від мене, мамо…

Денис лежав на дивані, заплющивши очі й прислухаючись до звуків у будинку та за вікном. Крізь склопакети

Того літа на річці… Родина у Маріанни була щаслива. Коли вона вчилася у третьому класі, народилася

Олена завжди прокидалася до будильника — ніби всередині у неї були власні вбудовані годинники.

**Тяжкий вибір** — Ба, я не хочу каші, — тихо почав відсовувати від себе тарілку Макарко, не спускаючи

**Ідеальна родина** — Ой, я боюсь, — зупинилася перед під’їздом Даринка. — Чого? Моїх батьків?

— Добрий день. Я дружина Юрка. Можна увійти?.. Вже тиждень медичний інститут гудів перед майбутніми змаганнями

– Нема чим тобі виправдатись переді мною. – Олеся високо підняла руку, вказуючи матері на двері. – Іди геть!