24 листопада Сьогодні був важкий день. Я сиділа за комп’ютером, читала коментарі, листування — і знову

У Львові осінь закутала місто в сірий туман, але в моєму серці буря обурення та розпачу не вщухала.

У Львові осінь закутала місто в сірий туман, але в моєму серці буревіє образа й розпач. Як можна залишатися

**Щоденник…** “Не повертайся, онуку…” — Ну, діду, їду! Як же тут добре, наче в дитинство

Ось сон, де серце б’ється за тих, кого інші вважають чужими. — Оленко, навіщо тобі це? — шепочуть подруги.

Не повертайся, онуку… — Ну все, діду, їду! Добре у вас, немов у дитинстві! Лазня — просто диво!

М’ясорубка долі: або як новорічний подарунок став початком родини — Остапе, а це що за махиня така?

**Фільтр добра: мрія, що має стати реальністю** — Оленько, пам’ятаєш, ти сам просив повідомляти, якщо

Випадковий шлюб, або як я став чоловіком через трусики і звичайну впертість — Надівай швидше трусики

“М’ясорубка долі: або як новорічний подарунок став початком сім’ї” — Остапе, а що це за монстр?