Дочка, про яку ніхто не повинен був дізнатися Оксана не почувала провини за те, що просто народилася.

Ми чекали на цю зустріч, здається, цілу вічність. Минуло рівно десять років з останнього дзвоника в нашій

“Майже добре — але лише майже” — Знову затримуєшся? — голос Дмитра лунав із трубки так, ніби

Ніби порожньо, але означає багато Оля їхала у трамваї №18, що пробирався крізь засніжений Львів.

Володимир помітив хлопчика біля полиці з хлібом у магазині. Той стояв нерухомо, ніби вибирав не буханку

**Щоденниковий запис** «Богдане, які ж то хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок вигадати», — сказала

Кожного ранку Микола виходив із своєї старої хрущовки у спальному районі Черкас рівно о 07:45.

Невідчинені вікна Ганна вперше за багато місяців почула свій власний голос. Він пролунав хрипло, стисло

Щодня о 07:45 Анатолій виходив із своєї старої хрущовки у спальному районі Черкас. Не тому, що мав кудись

«Майже добре — та не зовсім» — Знову затримуєшся? — голос Дмитра по телефону звучав так, ніби долітав