Спочатку зникли рукавички. Потім — зв’язка ключів. Згодом — старий шарф. Усе це можна було списати на

Спочатку зникли рукавички. Потім — пучок ключів. Пізніше — старий шарф. Все це можна було списати на

Зал, де всі досі чекають Я запізнився на свою електричку. Не через затримку — просто зволікав.

На сходовці пахло варениками й старими книгами. Цей знайомий вечірній аромат пробирався крізь щілини

Життя як воно є Коли автобус спинився посеред оживленої вулиці, пасажири міцніше вчепилися у поручні.

Тої ночі вона зрозуміла: чоловік бреше. Не інтонацією, не словами — мовчанням. Дмитро вмів мовчати з

На запізно Дмитро сидів на лавці біля зупинки, спостерігаючи, як машини повільно повзуть мокрою дорогою.

На сходових пахло тушкованою капустою та старими дротами. Цей знайомий вечірній аромат пробирався крізь

Зал, де ще чекають Я запізнився на свою електричку. Не через затримку — просто засів у думках.

З самого ранку в квартирі стояла не просто тиша — вона була напруженою, густою, ніби перед грозищею.










