Ви коли-небудь замислювалися, як це — мешкати у чужій квартирі роками, не знаючи, коли тобі вкажуть на двері?

Тієї ночі я виставила сина та його дружину за двері та забрала ключі. Настав момент, коли я усвідомила — годі.

Учора свекруха зібрала всю родину, щоб оголосити, кому що дістанеться. Я чудово розумію, що мене можуть

Я йду, Олежу… Скажу чесно — я закохалась. Поруч з ним я знову відчула себе жінкою: Як чоловік знайшов

Ой, слухай, як же все склалося в нашій родині… Завжди було тихо, міцно, по-людськи. Мій Олесь —

Моя свекруха все життя боготворила своїх дочок. А тепер доглядати за неї на старість маю я.

Завжди здавалося, що в нашій родині все було правильно, мирно, надійно. Мій Тарас — єдина дитина.

Вам колись снилось, як це — жити в чужій хаті роками, не знаючи, коли скажуть «збирай речі»?

**Щоденник** Павло Загребельний колись сказав: «Якщо знайдеш у собі відвагу сказати “простіть”, життя

У самих себе сили знайти піти, коли вже немає причин лишатися Іван Василенко якось сказав: «Якщо ти знайшов