Це була звичайна субота. Тихе ранок, чайник на плиті, сонце, що ледь пробивається крізь фіранки.

Розлучитися у шістдесят вісім років — це не романтичний жест і не криза середнього віку. Це зізнання

«Навіщо народжували дітей, якщо тепер вам нема коли ними займатися?» — я не збираюся сидіти з онуками

«Мати віддала нам єдине житло, а дружина перетворила моє життя на пекло» — як я побачив її справжнє обличчя

«Навіщо народжували дітей, якщо тепер вам нема коли ними займатися?» — я не збираюся сидіти з онуками

Тої осені, коли чоловік пішов, залишивши мене з немовлям, до дверей постукала його мати. Її «пропозиція»

**Щоденник** Це був звичайний вечір. Я ледве вклала донечку спати, нарешті присіла на хвилину, налила

Я довго вагалася, як розпочати цю історію, і щоразу в голові виникали лише два слова: зухвалість і мовчазна згода.

Це була звичайна субота. Тихий ранок, чайник на плиті, сонце, що ліниво пробивається крізь фіранки.

Розлучитися у шістдесят вісім років — це не романтичний жест і не криза середнього віку. Це визнання