” Все, досить, я йду! Скільки можна! Допоможи, допоможи але ж я теж хочу жити, як раніше!

Олена приїхала на півгодини раніше і почула слова свого чоловіка, які змінили її життя. Вона зупинила

Бабусю Марію Іванівну розбудив холодний ранковий промінь у будинку для похилих. Невістка все влаштувала

Мария вже збиралася лягати спати, коли раптом почула несподівані стуки у двері. Неохоче накинувши халат

Мамо, чому ти мене не запросила на свої іменини? Вона стиснула телефон так, що пальці побіліли.

Доню, не подумай лихого! Я не бомж. Звати мене Тарас Іванович. Я приїхав до доньки. Важко розповідати

“Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Софійки.” “Це ще чому?”

**Щоденниковий запис** Сьогодні рано вранці дзвонила Олеся Миколаївна: “Привіт, це Дарина, ваша

Ти ж у нас самостійна! сказали батьки, а потім таємно подарували трикімнатну у центрі Києва молодшій доньці.

Досить! Все, йду! Скільки можна? Дитина, вічні її потреби, «допоможи, допоможи» А я ж хочу жити, як колись!