Зоряно Петрівно, ви ж доглянете за хлопцями? Чи можна на вас розраховувати? прошепотіла під кутом Оленка
Нехай твоя дружина поки що на дачі побуде, пролунав суворий голос свекрухи з кухні. У мене до дому приїжджає
Ранок. У сусідніх будинках ще сідали останні вогники, а Андрій уже сидів за столом у своїй однокімнатній
Ти просто накидаєшся! голос Михайла розлунюється по всій квартирі, лунаючи в вузькому коридорі.
Ненароджувальна баба вже й не баба, а півбаба, так сказала моя свекруха, і Мари́нка лише крихітно посміхнулася
Дідусю, подивися! Олешка притиснула ніс до вікна. Песик! За ґанком металася сорокачорна дворняга, втричі
Шлунок гуркотів, немов голодний бродячий пес, а руки вже починали омерзати. Місто замерзало.
ПЕРЕД РОЗДІЛОМ Олексій Ковальчук обожнював свою дружину Одарку. Не міг відвести очей від неї.
30 листопада Сьогодні знову прокинувся у світанок, коли на вулиці ще спить холодний вітер Наддністрянської області.
З Днем народження, тату! Тепер йому сімдесят, він вивел трьох дітей. Дружина померла тридцять років тому