28 жовтня. Щоденник Раїси Григорівни. Ранок почався тривожно – сьогодні весілля мого сина. Все мало бути

Ігор повертався з роботи, коли задзвонив телефон. Він косив оком на екран — дзвонила мама. — Сину, де ти?

Одного разу помилилася — розплачуюсь все життя Марійка йшла осінньою вулицею Києва, тягнучи за собою

«Ти мені зраджуєш?» — і все пішло під укіс Оксана повернулася додому пізнього вечора. Зняла пальто, дістала

«Ти вибач, Олесю, але тепер вона житиме у вас…» Олеся й Тарас зранку копошилися у дворі. Листя сипалося

Я більше не буду жити не своїм життям Оксана повернулася додому пізно. За вікном уже згущалися сутінки.

Одного разу помилилась — тепер розплачуюсь все життя. Марійка йшла осінньою вулицею Києва, тягнучи за

Я більше не буду жити не своїм життям Оксана повернулася додому пізно. За вікном уже спускалися сутінки.

Обмін дітьми: як сестри здійснили фатальну помилку, за яку довелося платити роками Буває, що лише одна

Я знайшов твою доньку на вулиці Іван повертався з роботи, коли задзвонив телефон. Він глянув на екран