Я розповідаю про нашу маленьку сімю. Моя дружина Тетяна блондинка, а я, Олександр, темний як ніч брюнет.
Програма серця: коли незнайомець стає батьком Дядьку будь ласка, візьми мою маленьку сестричку.
Костян сидів у інвалідному візку й дивився крізь запилені вікна на вулицю. Йому не пощастило: вікно палатки
ПРОПАВШИЙ СИН Ліля виховувала сина одна. З чоловіком, що виявився гулявим, вона розлучилася одразу після пологів.
Я вже не можу терпіти капризи тещі за новорічним столом, тому залишився у подруги. Ой, хто так діє олівє?
Колись давно, коли зашипіла важка деревяна двері після Оксани Мороз, в кабінеті залишились лише троє
Калино, сьогодні заходь у «Клуб «Сонце», маю до тебе важливу розмову, мимоволі сказав Захар Коваленко
13 листопада, день, який залишив слід у моєму серці. Повертався я додому після довгого чергового в лікарню
Олеже, посидіши з Мишком хоча б кілька годин, Поліна незадоволено дивиться на чоловіка. Мені треба до лікаря.
17 листопада, Київ. Дощ й досі стукає в вікна, мов би хоче розповісти свою стару нічну казку.