Щоденниковий запис: Сьогодні знову перечитувала листи, які знайшла у подушки небіжчиці. Так і лежали

Шлунок урчав, ніби бездомний пес, а пальці дерев’яніли від холоду. Я йшов тротуаром, дивився на вітрини

Багато років я була непомітною тінню серед полиць великої міської бібліотеки. Ніхто мене по-справжньому

Квиток, що змінив моє життя У шістдесят два роки я ніколи не думала, що опинясь на розкладному дивані

**Дар Життя** Мене звати Тарас, мені 61 рік. Життя було повним злетів і падінь, але зараз я опинився

Жінка відпустила новонародженого онука в чужи руки. Ось що з того вийшло Хата – у снах, і жінка, схожа

Сніг падав, як холодні голки, з сірого неба, покриваючи тріснутий асфальт дороги все товстішим шаром.

Роки ланцюга Барон не пам’ятав точно, коли все почалося. Можливо, тому що для нього час був лише низкою

Іван щойно повернувся до свого села після трьох тижнів у дорозі на вантажівці, і, як завжди, першим ділом

Мій шлунок гарчав, як бездомний пес, а руки зовсім замерзли. Я йшла тротуаром, дивлячись на залиті світлом