**Щоденниковий запис** „Дякую, сину, за це свято!“ — проголосила свекруха в мікрофон, наче мене не існувало.

Сніг падав із неба важко, наче білий покривало, що вкривало парк. Дерева стояли німі, а гойдалки ледве

**Квиток, що змінив моє життя** У свої шістдесят два я ніколи не думала, що опинясьму на розкладному

Уяви собі, що ми могли б досягти, якби цінували людей більше за прибуток. Уяви. **Уяви** Уяви місто

Щоб уникнути ганьби, вона погодилася жити з горбатим чоловіком… Але коли він прошепотів своє прохання

Старий дуб був кривим, але все ще стояв посеред шкільного подвір’я в селі Глибоке. Ніхто не пам’ятав

Олег Гранов стояв у дверях, а його серце бігало, наче зайчик, коли він спостерігав за тим, що відбувалося

Сьо 22 листопада, Київ, кав’ярня «Теремок» Сів за стіл, ніби бездомний, і відчув, як під мене нависла тінь.

Уяви місто, де ніхто не є невидимим. Де ім’я прибиральниці пам’ятають так само, як ім’я директора.

В старому, занедбаному будинку одна пухкенька жінка вибивала килим у вікно, навіть не помітивши, як пил