Він сів за столик у затишному київському кафе, створюючи враження, ніби давно вже живе на вулиці Шостої

30 січня 1942 р. Зимовий холод пройшов вулицями старого гетто в Київському районі Печерськ.

— Ви розважаєтесь, а ми вчеплюємося у борги — Моя пенсія, моя родина, мої муки Слова Одарки крутяться

Довго вже згадую я той день, коли бездомний хлопець підняв очаровану фотографію й прошепотів: «Це моя мама».

Мене звільнили через вік. На прощання я роздала колегам троянди, а начальнику залишила папку з результатами

Ти не повіриш, що сталося, коли Олександр, наш мільйонер, зайшов додому без попередження. Якась дивна

— Коли вечеря буде готова? — Коли ти її приготуєш, тоді і буде. Тетяна Петрівна випускає окуляри.

Там, де світла не доходить У найхолоднішій зими, у замерзлому і голодному серці київського гетто, молода

Шлунок гуркоче, як голодний пес на вулиці, а руки вже майже замерзли. Я йду по тротуару Київської площі

Для них я був соромом, сином із засмальченою шкірою і грубими руками, що нагадували їм про багнюку, з