Ой, діточки мої… послухайте, як буває, коли життя викидає тебе з рідного дому, та ще й кидає у чужі стіни

— Ви ще тут? Виходьте з моєї квартири, я тепер дружина вашого чоловіка! — різко сказала білявка на порозі.

“Хоч тут справжня їжа, а не твої бурдани!” — сипнув чоловік біля шведського столу.

**Спадок для порожнечі та дзеркало душі: іспит бабуси з будинку літніх** Ой, онучко, підійди ближче

Донька з онуком переїхали до мене «на кілька днів», але я випадково почула, як вони обговорювали, у який

Ой, дитинко, сідай ближче, розповім тобі казку, яку тут, у будинку літніх, мені шепнула сусідка по кімнаті.

— Оце так їжа, а не твої дієтичні паростки! — буркнув чоловік біля шведського столу. Але моя відповідь

Лише у 55 років я зрозумів, що найстрашніше — це не порожня хата, а повна родина, де ти зайвий.

Ой, дитинко, сідай ближче, розповім тобі казку, яку мені тут, у будинку для літніх, сусідка по кімнаті

**Спокута** — Соломіє, у тебе таке насичене життя, що можна серіал знімати, — казала Оксана своїй подрузі