Олена знову переступила поріг президентського номера, і серце їй стиснулося. Усе було знайомим, але водночас

Київ, зима 1991 року. Місто прокидалося від різкого холоду, що пронизував до кісток. Будівлі, вкриті

Було таке давно, але досі памятається. Свекруха не запросила невістку на ювілей, а через одинадцять днів

У Києві, серед поспішних будинків, що змагалися за право доторкнутися до неба, нетерплячих світлофорів

Усі присутні завмерли, коли серед гостей зявилося дванадцять високих чоловіків у парадних військових

Сьогодні я повернув свою тещу до будинку мого невірного чоловіка та його коханки зі словами, що залишили

В найпохмурішому кутку міського притулку для тварин, куди навіть світло ламп не бажало заглядати, лежав

« Там хтось є, тихо промовила Оксана, спрямовуючи слабкий промінь ліхтаря під міст. Осінній холод проймав

Я вийшла на вулицю, міцно притиснувши до грудей Матвія. Дощ цілував моє обличчя, а вітер свистів у вухах

**Щоденник** Катерина складала кухоні рушнички нові, з ніжним квітковим візерунком коли телефон завибрирував.