У Києві, в одному з тих двориків, де електричні дроти переплітаються над подвірям, немов коріння старого

Оксана Гнатюк проживала кожен день з болем, що стискав її серце, наче німий крик у грудях. У 1979 році

Мої діти здивувалися, коли я запропонувала їм платити за проживання у власному домі. Я пішла на пенсію

Памятаю той день, коли Тарас увійшов у наш дім. Йому було пять худий, з тривожними очима, завеликими

Ось історія, переказана для нашої культури: Мене звати Тарас Шевченко. Мені двадцять вісім, і я юрист.

О сьомій ранку задзвонив телефон, і я миттєво здогадався це Богдан. Лише він міг турбувати людей у такий

«Можна трохи вашого?» але коли вона подивилася йому в очі, все змінилося То був спокійний понеділок

Я ніколи не думала, що моя старість пахнутиме дезінфектором та теплим борщем. Я уявляла себе у сімдесят

Останнє бажання вязня: зворушлива зустріч із собакою, що завершилася таємницею. Останнє бажання засудженого

У Києві, в одному з тих районів, де старі будинки стоять ніби сторожі минулого, жила Оксана Шевченко.