Весілля було. Щастя — ні. Олена Іванівна обережно винесла з комоду шлюбне плаття онучки і погладила білосніжну тканину.

Сьогодні у мене була одна з тих днів, коли хочеться записати свої думки. Адже іноді лише папір (ну, чи

Сьогодні у мене була одна з тих днів, коли хочеться записати свої думки. Адже іноді лише папір (ну, чи

Чадба була. Щастя — ні. Ірина Миколаївна обережно вийняла із шафи чадбарне плаття дочки і провела рукою

Прощай, моя шуринка – Ну що, ти знову від’їхав? – підстрибнувши, мама розкладала на столі кремові

— Що тепер? Так просто будеш цей будинок давати йому? А що зі мною? Чи можна мені залишити дітей на вулиці?

– Ну що, наш-то знову виїхав?! – Ольга Дмитрівна нетерпеливо розкладала по столу кремові пиріжки з смужками

**Щоденниковий запис** Вчора трапилася дивна історія, яка спершу здалася кінцем усього, а тепер нагадала

Теща вирішила залишитись — Ні, ні і ще раз ні! Ольго Василівно, зрозумійте ж нарешті, це неможливо!

Жена мовчки. Але свекруха сказала все. – Наталко, ти сила! Яка красуня! І смачно готуєш, і вдома порядок.