Ссора Оксана ще раз перечитує лист, натискає на кнопку «відправити». Ну ось, зараз можна піти попити каву.

Ссора Сьогодні попрощався зі своїм старим місцем. Війня з Жиравським, електронна підписка загадками.

Пізно ввечері пролунав дзвінок по телефону. Я підняла слухавку і почула голос дочки. — Мамо, це я Кира.

Наталія не могла зносити свого зятя. Селянин з провінції, який і не чув про ввічливість, працював водієм-експедитором

Олена Коломієць сиділа в кав’ярні на Подолі, коли Марися раптом стрепенулася: — Оленко, ти розум втратила?

У якійсь кутку Полісся, де лише якір хменистий чи слон би шардон, а за зиму навіть миші від холоду перелякуються

Оксана ненавиділа свого зятя Петра. Від самого села, грубий чоловік, який ніколи не чув про хороші манери

Моя свекруха – мій найкращий друг – Не смій так казати про мою матір! – Богдан вдарив кулаком по столу

Своя родина Оксана підняла око над хатою. Все, здається, на місці: вікна відсвітлюють м’

– Лесю, ти що, зовсім глузду позбулася? – Маріанна лупанула долонею по столику так, що чашки дзенькнули.