Ніхто в селі не тямлять, чому Оксані так не щастить в коханні. Дівчина ж справна — гарна, розумна, а

—Ти знову вдома не ночував, Миколо,—голос мій був тихим, наче льодом обтяжений. Але в середині все палало

ДВА КРИЛА Роман і Оксана прожили сім років разом. Зі шкільної лави не розлучалися. Дітей у них не було.

— Знову не був вдома нічо́гу, Ігорю, — голос мій був рівним, майже холодним. Хотя всередині палало, немов

Той весільний день лишився у спогадах усіх присутніх немов жива ікона — немовля, що тримає пшеничний

Роман і Оксана прожили разом сім років. Ще зі школи були не розлучні. Дітей не було. Не пощастило якось.

Тепер я пишу ці рядки, обертаючись назад на наші бурхливі роки з усвідомленням, що ця повільна, наче

Право на помилку. Про те, що у тата є коханка, Оля дізналася випадково – того дня вона прогуляла уроки

Був прохолодний понеділок у центрі Києва, такий, що проймав наскрізь навіть через шарфи. Оксана Мельник

І минули довгі роки, а Орися з Богданом прожили їх у мирі й любові, зрозумівши, що найбільше щастя криється