“Якби ти знала, чим твоя донька у столиці займається, то й імені її не згадувала б. А ти ще й хвалишся

Щоденник Галини «Сьогодні мені дзвонила Оленка. Голос у неї був такий, наче щось задумала. Мамо, нам

Ти через це своє кохання вилетів з університету! Ми тебе відправили вчитися, а не заручини влаштовувати!

Мамо, тато був правий, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Тепер я сам бачу ти ненормальна.

” Терпи, доню! Ти тепер у чужій хаті, мусиш дотримуватися їхніх звичаїв. Вийшла заміж не в гості завітала.

Мамо, ти хочеш відписати нашу хату на сина брата? А потім до мене прийдеш доживати? Я тебе не пущу!

Марія вже другий годину сиділа в черзі до баби Гали. Ця знахарка була останньою надією для молодої жінки.

Був колись час, коли я не міг зрозуміти, звідки в тебе така люта ревнощі. Зовсім не міг. Щодня, відколи

Ось минулого серпня сталося диво. Від моря віяв теплий, солоний вітер, обвіваючи обличчя рибалок, а сонце

19 липня Сьогодні знову чув, як мати хвалиться сестрою перед сусідками. ” Якби ти знала, чим твоя